Andrei Danila, Ekaterina Zakrevskaya
2
Історія одного кохання
10. August 2017Tscherkassy, Ukraine
Історія одного кохання…
Її життя було самотнє та спустошене. Так, вона мала активне життя, в неї було багато захоплень та друзів, але в душі була якась порожнеча… Так невистачало якоїсь дуже важливої деталі. Деталі, яка могла б зробити її щасливою.
Ще один день. Вона вирішила провести його наодинці. Їй часто потрібен був час побути з собою, щоб зібратись духом, подумати, та сповнитись енергією на цілий тиждень. Так було і сьогодні. Вона прийшла на улюблене місце. В маленьку пустелю посеред міста. Місце, де нікого немає, місце, де безкрайнє море поєднується з величним небом створюючи нескінченність. Це місце відзеркалювало її складну та глибоку сутність.
Так тихо та обережно вона ступала по гарячому піску. Їй подобалось відчувати як крізь пальці ллється пісок. Пісчінки вислизали немов… хвилини з життя… Так швидко і безслідно.
Вона підійшла до самісінького краю, щоб краще відчути запах хвиль та мелодію вітру… Дістала свої улюблені п’яльця та почала вишивати. Вишивка — це єдине що сповнювало її серце спокоєм. Нитка за ниткою. Звільнення від думок. Нитка за ниткою. Відчуття свободи. Нитка за ниткою. Спокій…
Цілком занурившись в себе вона навіть не почула як підійшов він. Так тихо та обережно сівши поруч… Пальці торкнулися струн…
Мелодія звучала так ніжно і солодко торкнувшись самісінького серця… Вона лунала до глибини душі сповнюючи тіло кольором та сенсом. Дівчина ніколи раніше не відчувала подібного. Неначе так довго шукавши — нарешті знайшла той останній пазлик, без якого життя втрачало сенс. На обличчі з’явилась посмішка. Їй тепер хотілось постійно посміхатись, адже душу переповнювало відчуття щастя.
Вона обернулась. Це був він. Чоловік з її казкових снів. Мужній. Сильний. З таким добрим та ніжним поглядом. Їй так захотілось впасти в його обійми і забути про все на світі. Відчути нарешті себе захищеною маленькою дівчинкою…
Він посміхнувся. Не відриваючи погляду від її бездонних очей, які поглинули його цілком, в які він хотів би дивитись вічність — запросив до танцю… Турботливо взявши тендітні ручки він закрутив дівчину у вальсі кохання…
Ці дотики…
Мурашки по шкірі….
Вони кружляли пустелею під мелодію биття двох сердець. Їм вже не потрібна була музика. Тиша була такою красномовною. З кожною миттю тут зароджувалось кохання. Вони сміялись… Раділи… Адже нарешті знайшли один одного…
Також було дуже приємно коли закохані зробили гарне відео з фотографій, де самі заспівали пісню)))
Einloggen oder Registrieren, um einen Kommentar zu hinterlassen